3. З якими іменами пов’язане становлення інформатики як науки?

Кого називають засновником науки?

Термін інформатика походить від французького слова informatique (фр. іnformation – інформація і automatique – автоматика). Широко роз­повсюджений у світі також англомовний варіант цього терміну -   (англ. сomputer – комп’ютер, science – наука).

Ви вже знаєте, що інформація та інфор­маційні процеси відігравали значну роль у житті людей, починаючи зі стародавніх часів. Але як наука інформатика почала інтенсивно розвива­тися лише у другій половині ХХ ст. Це пов’язано з появою та бурхливим розвитком комп’ютерів - потужного засобу зберігання і опрацювання чис­лових, текстових, графічних, звукових і відеода- них. До того часу питання інформатики та інфор­маційних технологій відносилися до кібернетики (грец. χυβερνη′τχη - мистецтво управління) - нау­ки про загальні принципи управління в різних системах: технічних, біологічних, соціальних та інших. Вивчення таких принципів приводило до необхідності побудови теорій про способи зберігання, передавання і опрацювання інфор­мації.

Засновником кібернетики як науки, а відпо­відно й інформатики, вважають американського вченого Норберта Вінера (1894-1964) .

 Вагомий внесок у розвиток кібернетики та інформатики зробили американець Клод Шеннон (1916-2001), українці Віктор Глушков, який є засновником інформатики як науки в Україні, і Микола Амосов (1913-2002) відомий своїми роботами в галузі штучного інтелекту.

3 іменами яких людей пов’язаний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій?

Лебедєв Сергій Олексійович

1960 року у Києві під керівництвом В.Глушкова сконструйовано напівпровідникову ЕОМ "Дніпро".
Створені на основі київських ЕОМ обчислювальні машини забезпечили досягнення паритету між США та СРСР в період ядерного протистояння.
Учень С.Лєбєдєва В.Бурцев створив ЕОМ "Діана-1" та "Діана-2", що забезпечили автоматичне стеження за цілями. Київські ЕОМ були використані для створення першої системи протиракетної оборони СРСР (генеральний конструктор Г.Кисунько. Детальніше – в розділі 4 "Військова справа
Основний доробок
Під керівництвом Лебедєва в Україні був створений перший на континенті Європи комп'ютер — Мала електронна лічильна машина («МЭСМ»). Наукова школа Лебедєва, що стала головною в колишньому СРСР, за своїми результатами успішно суперничала з американською фірмою IBM. Під керівництвом академіка були створені і передані для серійного випуску 15 типів високопродуктивних, найбільш складних ЕОМ, кожна — продуктивніша, надійніша і зручніша в експлуатації.

Сергієнко Іван Васильович

З 2002 р. керує філією кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».Ці кафедри названих вищих навчальних закладів працюють як базові безпосередньо в Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України.Фундатор наукової школи з комп'ютерної математики та інтелектуальних інформаційних технологійАвтор понад 700 наукових праць, з них 40 монографій; підготував 22 доктори та 60 кандидатів наук.Президент Української федерації інформатики (УФІ), яка прийнята в міжнародну організацію CEPIS^[en](Council of European Professional Informatics Societies), що функціонує при Європейському Союзі.Голова Національного Комітету України з інформатики.Голова наукових рад НАН України «Інтелектуальні інформаційні технології» та з проблеми «Кібернетика».Головний редактор міжнародного науково-теоретичного журналу «Кібернетика та системний аналіз» та журналу «Комп'ютерна математика», член редколегій низки журналів.Член ряду міжнародних організацій, що координують діяльність в галузі інформатики в різних країнах світу.

Анато́лій Васи́льович Ані́сімов

Лауреат премії Національної академії наук України імені Глушкова у галузі кібернетики (1994). Соросівський професорський ґрант (1995–1996). Лауреат Державної премії України (1998). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Нагорода Ярослава Мудрого АН ВШ України (2006). Лауреат премії НАН України імені С. О. Лєбєдева у галузі обчислювальної техніки (2007). Заслужений професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (2008). Відзнака президії НАН України «За підготовку наукової зміни» (2008). Орден «За заслуги» III ступеня (2009).

Єршов Андрій Перович

Радянський програміст і математик, один з творців «шкільної інформатики», лідер в області теорії й автоматизації програмування, основні праці якого охоплюють теоретичне й системне програмування, мови програмування, теорію схем програм, мішані обчислення.

     Завдяки унікальним здібностям наукового передбачення, А. П. Єршов одним перших у країні усвідомив ключову роль обчислювальної техніки в прогресі науки й суспільства й з початку 80-х рр. почав активно займатися педагогічною діяльністю, спрямованою на просування програмування, а потім й інформатики в систему освіти, а також масову свідомість.

     В 1985-86 рр. А. П. Єршовим разом із групою співавторів були підготовлені й випущені пробні навчальні посібники для середніх навчальних закладів «Основи інформатики й обчислювальної техніки» (частина I і частина II — для 9-10 класів) і під його науковим керівництвом почалося викладання інформатики як навчального предмета у всіх школах Радянського Союзу.